Заплутаний

Раз, два, три, І я чекаю на тебе, Немов на новий світ. Ми не помітили, коли переступили поріг. І ми ділили секунди так жадібно і так чіпко. Молодість подарує прямо із неба нам зірку. Покоління проджектів снів. Проєкт "Манхеттен". Тихо по сходинкам вниз. Ми йдемо до неба. Я не візьму з собою багаж, готуюсь до невідомості. Віджити небо мій баланс, позаду горять чужі вогні. Я заплутаний, плутаний, я жонглюю секундами. Вітер стілує губами і я біжу на зустрічі. Я заплутаний, плутаний попри спальні і кухні. Молодість підняла руки і її вже більше не буде. І я заплутаний, плутаний, я жонглюю секундами. Вітер стілує губами і я біжу на зустрічі. Я заплутаний, плутаний попри спальні кухні. Молодість підняла руки і її вже більше не буде. Більше, більше не буде, тому тікаю від майбутнього в Минуле. Ми в вогні озираюсь, себе не опалити. Ти ніколи не знатимеш, що довкола ми втратили. Хтось летить вже поранений, ми ще не відчуваємо Цього. І відамо ці всі хвилини у світі, Якого завтра не буде. Ще вчора ми були малими, а завтра буде ти Тим, чий голос. Я назад, постійно хочу назад. Чи розпочати, озирнутись, зробити крок через край? І я заплутаний, плутаний, я жонглюю секундами. Вітер стілує губами і я біжу на зустрічі. Я заплутаний, плутаний попри спальні і кухні. Молодість підняла руки і її вже більше не буде. І я заплутаний, плутаний, я жонглюю секундами. Вітер стілує губами і я біжу на зустрічі. Я заплутаний, плутаний попри спальні і кухні. Молодість підняла руки і її вже більше не буде. І я заплутаний, плутаний, я жонглюю секундами. Вітер стілує губами і я біжу на зустрічі. Я заплутаний, плутаний попри спальні і кухні. Молодість підняла руки і її вже більше не буде. І я заплутаний, плутаний, плутаний, Плутаний, Плутаний, Плутаний, Плутаний.