Пустеля

Безсоння, так, то і є мої сни. І римую краще, ніж минулої весни. Наставив собі за мету попадати в тренди. Авіація Галичини один з улюблених брендів. Не солодкий репер, ні, зійшов тунельний. Користуюсь, щоб писати довідником стелі. Поживи хоч тиждень в моїй голові пустелі, Оу, і тоді разом, можливо, і застелимо. Як футболі переходжу від захисту в напав. В повітрі дивний запах, і це страхоу запах. Проходь до воріт, подаю корнер. Ти в репі на роботі, ні, як в спорті, Щоб тримати форму. Не в топах, бо правду не крутять на ефемках. Перемога раз випадок, постійно то система. Пішохідний перехід, чорні білі полоси. Моє життя не в сторіс, воно в паузах і В голосі. Мій бекграундд це біль, Мій апгрейд досвід. Перезаряджаю постріл, світло стає яскравіше і Даньоко все ближче. Вчився падати нижче, щоб піднятися ще вище. Тут не грають за правилами. Правил немає, тут немає поворотів, Є тільки пряма. Я по ній прокладаю шлях своїми Руками. Не закрити мені рот, я і так мовчав Роками. Пісок під ногами, як час я йду без Води, вже скінчився запас і читаю цей текст Пересохлими губами. Пустеля вирішить сама, що зробити з нами. Пустеля дзеркало душі, таке враження, Що я давно вже втратив своє відображення. Від оазису до оазису спливають роки. Мої думки це караван мандрівників. В ні є шлях, так, але і він іспит. Пустельне місце, де говорять тільки істини. Арабська приказка, хоч примай іслам, Не чекай, що тобі дадуть, а ти бери сам. Крізь бархани треків мрію, як міражі. Скільки їх написав і скільки пережив. Навкруги тільки сонце, і ти чекаєш ночі, Як і шакали чекають, коли ти спати захочеш. Розклечений пісок обпалює ступні ніг. Ти втрачаєш сили, але переходиш на біг. В тіні високої дюни знаходиш порятунок. Вітер змінює постійно ландшафтовий візерунок. Моє місце, де вчився бачити речі такими, Які вони є насправді. І, до речі, що робить пустелю прекрасною, Знають одиниці. Це те, що десь у ній прихована криниця. Пісок під ногами, як час я йду без води, Вже скінчився запас і читаю цей текст пересохлими Губами. Пустеля вирішить сама, Що зробити з нами. Пісок під ногами, як час я йду без води, Вже скінчився запас і читаю цей текст пересохлими Губами. Пустеля вирішить сама, Що зробити з нами.