Новий день

Я не спав, чекав. Я не спав, чекав. Нового ранку, нових відчуттів та нових справ. Міркування про майбутнє, пошуки, де підстав. Зрозумів, чекати допомоги марно, Роби сам. Пау! Треба рушити, бо рідний край дістав. Ага, відстань мала і недозмагань серед купи лайна. Тюрма, де ці очі і слова, що приводять до Ладу мрії та почуття. Де світ серед темряви, що проведе крізь терни? Рух по колу у комі доводить до істерики. Зелений був, не відчував залежність від зелених. Та з роками відчуваєш смак гіркоти системи. Зорі на небі знають, бачать, яким став літучим. Яким буде новий день? Смалить, чи знову не скучить? Яким буде новий день? Яскравий чи такий самий? Зігріває саун, коли над будинком злючі хмари. Я не спав, чекав. Я Я не спав, чекав Нового ранку, нових відчуттів та нових справ. Я не спав, чекав. Я не спав, чекав нового ранку, нових відчуттів та Нових справ. Я не спав, чекав. Я не спав, чекав. Там, де віє вітер, великі віти чіпляють. Закриваю очі, тихаю, відповідаю, Тщись. І тому я потою відчаю, то є тягар На плечах. Даю башту на відсіч, Наче від себе кача. Старі речі, пакунки та дарування у вітальні. Лишаю обувки в мачивані, у старому вбранні на шлях, Що надійний. Немов на злочин цвітний з рішенням Самостійним. Минає день за днем, Минає годинами. Нами влаштована повінь роками повільними. Вільними Ми не будемо будемо болить, були будемо і Будем їсти, їсти, бо навколюжках бо навколішках не Розгледіти не розгледіти. істини змістовно. Підсумки підведемо, хоч тощ тексти навіть не демо. Головне бімо зі швидкістю дорельоту. Новий ранок дарує нам нові висоти. Нехай яскравим полум'ям палає дикий страх. Іду у темряві, несу розбитий ліхтар. Через п'ятнадцять літ став. У дзеркалі на мене дивиться вже не юнак. Життя так швидко проноситься, наче в небі літак. Перегорнив нову сторінку свого дня. Розкидане каміння підняв, допомогла рідня. Навколо нас живе багато світлих людей. Бачу, чую, але де вони, де вони, Де? Гілля, гілля за вивідне невпинно. Нове покоління нам нічого не повинне. Продовжую уважно стежити за внутрішнім станом та за Його межами. Тримаю шлях до води, до води. Я сам собі поводир, поводир. За наше людство болить, бо вже той день, Коли! В пошуках кращого Блукаю, несу та не зволікаю. Навіть у пітьмі бачу Зраю, заграю до неба Тягну. В пошуках кращого блукаю, несу та не Зволікаю. Навіть у пітьмі бачу зраю, заграю до неба Тягну.