Важкий люкс

Очі закрию, все поступово. Я дав тобі рукою слово, хоч знаю, Що втомлена буднями цими, а вже на студії з Нотами, димом. Вогні, що на березі, Томні для нас. Згадаймо березень, Декілька фраз, як ми підіймалися знову і знов. Напевно, любов. А він тебе цілує, а він тебе ласкає. Хочу з тобою зустрітись я, а він не відпускає. Із телефону твого блок та літаком в Італію. Всім бачили, як він тримав тебе за талію. Під'їхав під під'їзд його Range Rover, Важкий люкс. Я кажу тобі: "Бувай, Бо тебе я не люблю, бо з тобою ми Не пара. Не потрібний мені ти, А потрібні мені гроші, мерсі, порше та понти". Я кохав тебе всім серцем, а у відповідь "бувай". Я тобі сто раз казала, що мій номер забувай, Бо з тобою ми не пара. Мені більше не дзвони. Бо потрібні тобі гроші, мерси, Порші та понти. Він, мов чарівне марево, оазис у пустелі. Роками мізки парить і ще так красиво стелить. Прискіпливі відносини це не кохання, Мила. Відчуй, зможеш без нього. Ти не раз вже так робила. Дихай, кохай, пиши пісні, що зцілюють ті рани, А поруч будуть лише ті, яких ти залишила. Життя бентежне, тримай темп та прокидайся рано. Збагни, що не тому давала ти обірвати Крила. Під'їхав під під'їзд його Range Rover, Важкий люкс. Я кажу тобі: "Бувай, Бо тебе я не люблю, бо з тобою ми Не пара. Не потрібний мені ти, А потрібні мені гроші, мерсі, порше та понти". Я кохав тебе всім серцем, а у відповідь "бувай". Я тобі сто раз казала, що мій номер забувай, Бо з тобою ми не пара. Мені більше не дзвони. Бо потрібні тобі гроші, мерси, Порші та понти.