Забуте кіно

Сонце малює смуги на стінах. Пил у промені танцює свій вальс. Я розчиняюсь у власних тінях. Час зупинився сьогодні для нас. Просто вода у старому горнятku. Просто дивлюсь, як згасає екран. Все починати знову спочатку Чи загорнутись у цей туман? Мовчки дивлюся, як гасне цей день. В мені більш немає твоїх пісень. Ти просто звук, що затих у кутку. Я більше не п'ю твою гіркоту. Дивлюсь в екран, де немає «привіт» І мій без тебе будується світ. Ти більше не тут, ти більше ніхто. Ти просто старе і забуте кіно. Ти просто забуте кіно. Крок по кімнаті тихий і босий, диван пам'ятає всі Мої сни. Вітер у рамі щось тихо просить, Чекаю якоїсь своєї весни. Світ зупиняється тихо навколо, я відпускаю останні Муки. Ми ходим всі по одному колу, Слухаєм тиші знайомі звуки. Промінь лягає на край рукава. Вже не болять твої гострі слова. Ти просто звук, що затих у кутку. Я більше не п'ю твою гіркоту. Дивлюсь в екран, де немає «привіт» І мій без тебе будується світ. Ти більше не тут, ти більше ніхто. Ти просто старе і забуте кіно. Ти просто забуте кіно. Забуте кіно. Простір навколо дихає спокоєм. Сонце цілує заплющені очі. Я залишаюсь сама з собою в довгій і трохи Розмитій ночі. Знову гортаю стрічку новин, Шукаю там те, чого вже немає. Я лише тисяча різних причин, чому ця квартира Сьогодні німа. Світ повертається, сонце пече. Сум мій потроху стікає з плечей. Я зачиняю цю книгу назавжди. В ній було надто мало правди. Ти просто звук, що затих у кутку. Я більше не п'ю твою гіркоту. Дивлюсь в екран, де немає «привіт» і мій без Тебе будується світ. Ти більше не тут, ти більше ніхто. Ти просто старе і забуте кіно. Ти просто забуте кіно. Забуте Забуте кіно.