А очі твої голубі

Коли навколо порожнеча І серце втомлене мовчить. Твоя рука ляга на плечі. Світ прокидається за мить. Твій голос шепіт джерела, Що крізь каміння проростає. Ти стільки світла принесла, Що все навколо розквітає. І кожен подих, кожен крок Веде мене до твого серця. Серед мільйонів цих зірок твій Погляд сяйвом в душу ллється. А очі твої голубі Це два бездонних океани. В них розчиняю всі жалі І заживають давні рани. У цій прозорій глибині Я відчуваю спокій неба. Ти все, що марилось мені. І більш нічого вже не треба. Нехай зриває листя осінь І замерзають всі річки. Для мене ти безхмарна просинь, Яку кохаю крізь роки. Твоя душа це тихий край, Де я забув про час жорстокий. Ти мій земний квітучий рай У нашій гавані любові. І кожен подих, кожен крок Веде мене до твого серця. Серед мільйонів тих зірок Твій погляд сяйвом душу ллється. А очі твої голубі Це два бездонних океани. В них розчиняю всі жалі І заживають давні рани. У цій прозорій глибині Я відчуваю спокій неба. Ти все, що марилось мені. І більш нічого вже не треба. А очі твої голубі Це два бездонних океани. В них розчиняю всі жалі І заживають давні рани. У цій прозорій глибині Я відчуваю спокій неба. Ти все, що марилось мені. І більш нічого вже не треба. Ти все, що марилось мені. І більш нічого вже не треба.