Там, де тихо

Там, де тиша лягає на плечі і туман обіймає Поля, Я шукаю у спогадах вечір, де від щастя співала Душа. Вітер ніжно торкається шкіри, ніби знає всі Мої сни. Я мовчу, в цій тиші довір'я ти даруєш надію Мені. Там, де тихо душа ожива, там, де небо Тримає слова, я тебе між дощами знайду, Крізь тумани до тебе прийду. Навіть якщо навколо пітьма, іншого шляху для Нас нема. Якщо тиша навчилась любити, значить варто для Цього жити. Зорі падають просто у трави, наче віра, Що ще не згоріла. Це кохання не потребує слави, тільки того, Щоб серце хотіло. Кожен подих, як крок у безмежність. Кожен погляд, як теплий вогонь. Серце знає тепер приналежність цих сплетених міцно Долонь. Я не прошу зупиняти дні. Я не прошу обіцяти світ. Просто будь, коли темно мені. Просто будь і залиш свій слід. Там, де тихо душа ожива, там, де небо Тримає слова, я тебе між дощами знайду, Крізь тумани до тебе прийду. Навіть якщо навколо пітьма, іншого шляху для Нас нема. Якщо тиша навчилась любити, значить варто для цього Жити. Там, де тихо душа ожива, там, де небо Тримає слова, я тебе між дощами знайду, Крізь тумани до тебе прийду. Навіть якщо навколо пітьма, іншого шляху для Нас нема. Якщо тиша навчилась любити, значить варто для Цього жити.