Ой гори, заберіть ви мої думки чіл спокій

Ой, гори, заберіть ви мої думки. Несіть мене в своїх краях. Свою любов я в серці знаю. Давно вже з вітром полетіла, як небі вільний, Вільний птах. Мій шлях туди, де світлі тіні, Де обрій кличе за собою. Тут спокій душу напоїв би в той час пред Вічності, як знак. Ой, гори, заберіть ви мої думки. Несіть мене в своїх краях. Свою любов я в серці знаю. Давно вже з вітром полетіла, як в небі вільний, Вільний птах. Там струни вітру ніжно грають, Шепочуть казку про весну. Відлуння спогадів зринає, Дарує світлу глибину. Ой, гори, заберіть ви мої думки. Несіть мене в своїх краях. Свою любов я в серці знаю. Давно вже з вітром полетіла, як в небі вільний, Вільний птах. Вітри несуть мене в долини, Де сонце пестить срібний час, Де серед квітів і проміння Я знов відчую власний глас. Ой, гори, заберіть ви мої думки. Несіть мене в своїх краях. Свою любов я в серці знаю. Давно вже з вітром полетіла, як в небі вільний, Вільний птах. Ой, гори, заберіть ви мої думки. Несіть мене в своїх краях. Свою любов я в серці знаю. Давно вже з вітром полетіла, як в небі вільний, Вільний птах.