Дивлюсь я на небо

Дивлюсь я на небо Та й думку Гадаю: Чому я не Сокіл, чому Не літаю? Чому мені, Боже, Ти Крилаць Не дав? Я б землю Покинув і в Небо Злітав. Далеко за хмари, Подалі від світу Шукать собі долю, На горе привіту. І ласки у зірок, у Сонця Просить, І в світі Їх яснім своє Горе Втопить. Бо долі ще змалку, Здаюся, я Не любий. Я наймит у неї, Хлопцюга Прибудний. Чужий я у долі, Чужий у Людей. Хіба ж хто кохає Нерідних дітей? Чужий я у долі, Чужий у Людей. Хіба ж хто Кохає Нерідних Дітей?