Черемшина

Знов зозулі голос чути в лісі. Ластівки гніздечко звили в Стрісі. А вівчар жене отару Плаєм. Тягнув пісню соломи за Гаєм. Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вівчара в садочку, в тихому Куточку жде Дівчина, жде. Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася Калина. Вівчара в садочку, в тихому Куточку жде Дівчина, жде. Йшла вона в садок повз сосокори. Задивилась на високі гори, Де з беріз спадають вранці роси. Цвіт калини приколола в коси. Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вівчара в садочку, в тихому Куточку жде Дівчина, жде. Всюди буйно квітне Черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вівчара в садочку, В тихому куточку жде Дівчина, жде. Ось вечір. Вівці біля броду З Черемоша п'ють холодну воду. У садочку вівчара стрічає Дівчинонька, що його кохає. Всюди буйно квітне Черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вівчара в садочку, в тихому Куточку жде Дівчина, жде. Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вівчара в садочку, в тихому Куточку жде Дівчина, жде. Вівчара в садочку, в тихому Куточку жде Дівчина, жде.