Черемшина

Знов зозулі голос чути в лісі. Ластівки гніздечко звили в Тривсі. А вівчар жене отару Плаєм, тьохнув пісню Знову він за гаєм. Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вівчара в садочку, в тихому Куточку жде Дівчина, жде. Йшла вона в садок повз косогори, Задивилась на високі гори, Де з беріз спадають вранці роси. Цвіт калини приколола в коси. Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вівчара в садочку, В в тихому тихому Куточку куточку жде. Жде дівчина, Жде. Тут буйно квітне Черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вівчара в садочку, в тихому Куточку жде Дівчина, Ось і вечір вівці біля броду. З Черемоша п'ють холодну воду. А в садочку вівчара стрічає Дівчинонька, що його кохає. Здави буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вівчара в садочку, в тихому Куточку жде дівчина, Жде. Тут буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вівчара в садочку, в тихому Куточку жде дівчина, Жде. Ввечера Вівчара в в садочку, садочку В тихому куточку. Жде дівчина, Жде.