Не питай мене, чому

Не питай мене, чому. Не питай, навіщо ти лишив мене саму Там, де вітер свище. Не питай, чому сумні сині мої Очі. Просто холодно мені, холодно, Щоночі. Ти був як вітер, Як хвилі моря. Ти був як дощ навесні, як зорі у небі Ясні. Та заспівали Птахи в мінорі. І ти прощай і прости сказав мені. Не питай мене, чому. Не питай, навіщо ти лишив мене саму Там, де вітер свище. Не питай, чому сумні Сині мої очі. Просто холодно мені, холодно, Щоночі. Ти був як небо, Як чисте небо. Ти був моїм джерелом, де стала живою вода, І неможливе Життя без тебе. Сплелося все водночас і І щастя, Щастя, і і біда. Біда. Не Не питай питай мене, мене, Чому. Чому. Не питай, навіщо ти лишив мене саму Там, де вітер свище. Не питай, чому сумні сині мої Очі. Просто холодно мені, Холодно, щоночі. Не питай мене, чому журба моє серце коло Мила. Хай вікном за вікном тумани і дощі. Та все одно пала вогонь у душі моїй Самотній. Та все одно живе у серці любов. No, no. Не питай, чому. Не питай, навіщо. Живе у серці любов. Там, вітер свище. Пала вогонь у душі, Душі моїй самотній. Не питай, чому холодно щоночі. Не питай мене, навіщо.