Два кольори

Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними Шляхами, сорочку Мати вишила мені Червоними І чорними, Червоними і чорними Нитками. Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй Оба. Два кольори мої, Два кольори: Червоний то любов, а Чорний то журба. Мене водило в безвісті життя, Та я вертався на свої Пороги. Переплелись, як мамине Шиття, Мої щасливі І сумні, Мої щасливі і сумні дороги. Два кольори мої, два Кольори, Оба на полотні, в душі моїй Оба. Два кольори мої, два кольори: Червоний то любов, а Чорний то журба. Мені Ввійнула в очі сивина, Та я нічого не везу Додому, лиш згорточок Старого полотна. І вишите-І вишите-Моє життя. Моє життя. І вишите моє життя на ньому. Два кольори мої, два Кольори, Оба на полотні, в душі моїй Оба. Два кольори мої, два кольори: Червоний то любов, а чорний То журба. Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй Оба. Два кольори мої, два Кольори: Червоний то любов, а Чорний то журба.