Хто ти дівчинко?

Кілометри вокзалу, зминані стінки, Порізані пальці, заштопані дірки. Новолюблений в джинсах прямо від Calvin, Сиропу від кашлю, вдих лівий, правий. І втомлені ноги не знають, куди йти, Несуть по папіру, не лишають сліди. І все, що позаду, і все, що попереду, Не має сенсу для чорного лебедя. Жодної жалості, доброї злагоджі до долі, Що падає до муру. Ми тонемо, топимо свої травми і завтра ще Насолоджуємось капустою. До ти дівчинка, зим обернулась, Збирай на городи ріками нулись. Вбивай кров молоду в обличчя, винтуй кулаки, Діставай кулі з плеча. До ти дівчинка, обернулась, збирай на городи й Ріками нулись. Вбивай кров молоду в обличчя, Винтуй кулаки, діставай кулі з плеча. Гасова лампа, що догорає в кімнаті, Нервує, не дає спати, нервує, не дає спати. Ну добре, ще от за все, а після неї Ще трішки, як п'ята сенсія спалених марних аркушів Книжки. І що тепер ви скажете мені? Затухають зорі, це ляльками не літь, моя. А я не слухала мій любимо на ні, усі Зіграють, переб'ються самого цього блядя. Я егоїстка? Мабуть, ви праві. Жодної жалості, доброї злагоджі до долі, Що падає до муру. Ми тонемо, топимо свої травми завтра ще Насолоджуємось капустою. Жодної жалості, доброї злагоджі падає до муру. Ми тонемо, топимо свої травми завтра ще Насолоджуємось капустою. До ти дівчинка, зим обернулась, Збирай на городи й ріками нулись. Вбивай кров молоду в обличчя, винтуй кулаки, Діставай кулі з плеча. До ти дівчинка, зим обернулась, Збирай на городи й ріками Нулись. Вбивай кров молоду обличчя, винтуй кулаки, Діставай До ти Дівчинка, ку-ку-ку, обернулась, ку-ку-ку, Збирай на городи, ку-ку-ку, ріками Нулись.