Посмішка

Ти наче ювелірна річ. Ти лялька з сотнею облич, кожне досконалої Краси. Твоя спина завжди пряма, ти довершеність Сама, справжня зірка на усі часи. Але душа твоя тонкий кришталь І на своє ім'я ти одягла, Маску ти одягла. І сяй, наче камери! Знай, це закони гри! Посмішка твоя засліпить репортерів світу і Телеекран. Сяй, наче самоцвіт! Сяй і підкориш світ! Станеш зіркою, звичайно, і тобі до ніг цілий Світ впаде. Гастролі, публіка, Фурор, ламкий готельний коридор. Від утоми тіло аж гуде. А завтра знову наче в бій. І хто повірить у твій біль? І немає спокою ніде. Погляньте, яка вона мила І як посміхається. Вона народжена бути зіркою. Зіркою. Але душа твоя тонкий кришталь І на своє ім'я-І на своє ім'я. Ти одягла. Ти одягла! одягла. І сяй, камери! А-а! Знай, це закони гри! Станеш зіркою, Звичайно, і тобі до ніг цілий світ впаде. Сяй, мов самоцвіт! Сяй і підкориш світ! Станеш зіркою, звичайно, і тобі до ніг цілий Світ впаде. Сяй! О-о! Сяй! О-о! Сяй!