Не забувай

Легко, як луна, лечу за тобою. І ніжно, як струна, торкаюся серця. Та тільки ти в собі не чуєш, не бачиш І плетий вузлик довкола туманом лежить. А я луна, лечу за тобою і невидимкою Торкаюся серця. Ти не піймав мене, коли була поруч. Ти не хотів мене. Тепер вже не зловиш, бо я... Легко, як вітер, я за тобою Лечу Тихо, як ніжність. Чуєш, як я мовчу? Не забувай, не забувай! Я за тобою скрізь літаю. Не забувай, не забувай! Ти не почуєш, як зітхаю. Не забувай, не забувай! Поруч мене нема, немає. Не забувай, не забувай! Не помічаєш і не знаєш. Не забувай, не забувай! Я за тобою скрізь літаю. Не забувай, не забувай! Ти не почуєш, як зітхаю. Не забувай, не забувай! Поруч мене нема, немає. Не забувай, не забувай! Не помічаєш і не знаєш. Як відлуння втрачена любов. Не втечеш і не впіймаєш. Як відлуння тане для обох і за нами Скрізь літає. Непомітно дале мі є день і стає Відлунням учора. Ти мене не знайдеш вже ніде, хоч я завжди Буду поруч. Легко, як вітер, я за тобою Лечу. Тихо, як ніжність. Чуєш, як мовчу? Не забувай, не забувай! Я за тобою скрізь літаю. Не забувай, не забувай! Ти не почуєш, як зітхаю. Не забувай, не забувай! Поруч мене нема, немає. Не забувай, не забувай! Не помічаєш і не знаєш. Не забувай, не забувай! Я за тобою скрізь літаю. Не забувай, не забувай! Ти не почуєш, як зітхаю. Не забувай, не забувай! Поруч мене нема, немає. Не забувай, не забувай! Не помічаєш і не знаєш. Не забувай, не забувай! Я за тобою скрізь літаю. Не забувай, не забувай! Ти не почуєш, як зітхаю. Не забувай, не забувай! Поруч мене нема, немає. Не забувай, не забувай! Не помічаєш і не знаєш. Не забувай, не забувай! Що за тобою я. Не забувай, не забувай! Торкаюсь до серця я. Не забувай, не забувай! Що за тобою я. Не забувай, не забувай! Торкаюсь до серця я. Не забувай, не забувай! Що за тобою скрізь літаю. Не забувай, не забувай! Ти не почуєш, як зітхаю. Не забувай, не забувай! Поруч мене нема, немає. Не забувай, не забувай! Торкаюсь до серця я. Не забувай, не забувай!