Гори полонини

Гори, полонини, де ж ти, милий мій? Сонечко заходить і серце ще щемить. Там, де є кохання, сльози і дощі, Знай, тебе чекаю поміж Ніг. Гори, полонини, тумани густі. Серце моє кличе в далекі світи. Де ти, моя доле, зникаєш за днями? Милий мій, не знайти тебе між Горами. Гори, полонини, де ж ти, милий Мій? Сонечко заходить і серце ще щемить. Там, де є кохання, сльози і дощі, Знай, тебе чекаю поміж Ніг. Небо синє-синє, мов твої очі. Шепоче вітер він прийде, не плачі. Та ніч мовчить і зорі Чужі. А ти Все далі в моїй душі. Гори, полонини, де ж ти, милий Мій? Сонечко заходить і серце ще Щемить. Там, де є кохання, сльози і дощі, Знай, Тебе чекаю поміж ніг. Може, вітер донесе Моє тихе "повернись", Бо душа без тебе мить, Як зима Без теплих слів. Фінальний приспів. Гори, полонини, де ж ти, милий мій? Сонечко заходить і серце ще щемить. Там, де є кохання, сльози і дощі, Знай, тебе чекаю поміж Ніг. Гори, полонини, де ж ти, милий Мій? Сонечко заходить і серце ще щемить. Там, де є кохання, сльози і дощі, Знай, тебе чекаю поміж Ніг.