Я тебе так любив

Я тебе так любив, Та не зумів зберегти. Твоє серце розбив, Розірвалось на пил. Ми мов зорі вночі близько, але не Разом. Заснув тиші ночей у мовчанні образи. Ти була, як весна тепла, ніжна, Жива. Я шукав у тобі всі забуті слова. Ти мовчала, а я думав, що це мій знак, Що любов не зникає, а ховається в снах. Я тебе так любив, та не зумів зберегти. Твоє серце розбив, Розірвалось на пил. Ми мов зорі вночі близько, але не Разом. Заснув в тиші ночей у мовчанні Образи. Ми не ті вже давно, ми мов тіні в Імлі. Твоє тепле "прощай", що лунає в мені. Я кричав до небес, я шукав тебе в сні, Але втратив тебе навіть сам у собі. Я тебе так любив, Та не зумів зберегти. Твоє серце розбив, Розірвалось на пил. Ми мов зорі вночі близько, але не разом. Заснув в тиші ночей у мовчанні образи. Може, час нас пробачить, Може, зцілить печаль. Та між нами мов прірва, Мов холодна стіна. Я не зможу забути, Ти не зможеш простить. Та колись, може, знов навчимось просто жить. Я тебе так любив, Та не зумів зберегти. Твоє серце розбив, Розірвалось на пил. Ми мов зорі вночі близько, але не разом. Заснув в тиші ночей у мовчанні образи.