Не дзвони

М-м-м, А-а-а, о-о-о. Не дзвони мені, не питай мене. Я кохала, знай, та все минуло вже. Лиш у снах твоїх я прийду на мить, Щоб без слів сказати: "Відпусти, Забудь." Я збирала сни з розбитих дзеркал, Де ще бачу тінь твого обличчя. Та минуле тихо зникало, як пісок крізь пальці Звично. Твоє ім'я ще десь у мені, як старий мотив На вінілі. Я стираю його в тишині, щоб нарешті жити По-справжньому вільно. Не дзвони мені, не питай мене. Я кохала, знай, та все минуло вже. Лиш у снах твоїх я прийду на мить, Щоб без слів сказати: "Відпусти, Забудь." О-о-о. Ми з тобою два різних береги, між нами час, Мов холодна річка. Я кохала, та не змогла зберегти те, Що доля стерла з обличчя. І коли весна прийде знов, я згадаю тебе на Хвилину. Не як біль, не як любов, а як ніжну Забуту причину. Не дзвони мені, не питай мене. Я кохала, знай, та все минуло вже. Лиш у снах твоїх я прийду на мить, Щоб без слів сказати: "Відпусти, Забудь." О-о-о. Не дзвони мені, не питай мене. Я кохала, знай, та все минуло вже. Лиш у снах твоїх я прийду на мить, Щоб без слів сказати: "Відпусти, Забудь."