До тебе

Я так хочу до тебе, кохана. Не питаю, чи можна, чи ні. Я без тебе повільно згасаю. Я без тебе не можу, повір. Я так хочу до тебе, кохана, і не вмію Я цього сховать. Бо любов це не просто дилема, це потреба тебе Обійнять. Я рахую хвилини без тебе, Наче дні без тепла і весни. У розмовах шукаю питань, я не знайду я відповіді. Я ховаю думки про зустріч, щоб не злякати твоїх Мрій. Але серце давно вже знає, Що кохає тебе без причин. Я так хочу до тебе, кохана. Не питаю, чи можна, чи ні. Я без тебе повільно згасаю. Я без тебе не можу, повір. Я так хочу до тебе, кохана, і не вмію Я цього сховать. Бо любов це не просто дилема, це потреба тебе Обійнять. Я тримав у собі це бажання. Не казав, як без тебе пусто. Та між "треба" і "так не можна" серце вибрало Бути чесним. Кожен день я крок по краю. Кожна ніч я без тебе тінь. Я мовчу, та душа співає, бо любов Що не Може не може бути бути напочім. Напочім. Я не Я вмію не вмію жити жити навпіл Навпіл. і тікати від почуттів. Якщо серце рветься до тебе, значить, Так мене Бог навчив. Я так хочу до тебе, кохана. Не питаю, чи можна, чи ні. Я без тебе повільно згасаю. Я без тебе не можу, повір. Я так хочу до тебе, кохана, і не вмію Я цього сховать. Бо любов це не просто дилема, це потреба тебе Обійнять. Хочу До Тебе, кохана, Не питаю, чи можна, чи ні. Я без тебе повільно згасаю. Я без тебе не можу, повір. Я так хочу до тебе, кохана. І не вмію я цього сховать, бо любов це Не просто дилема, це потреба тебе обійнять.