Небо бачить

Небо бачить все про нас. Як мовчали ми удвох, і згасав поволі Час серед тисячі тривог. Небо бачить все про нас і мовчить у тишині, Бо любов між нами часом не сховати, Що болить. Я не знаю, як так стається, що стаємо ми Чужі. Ми стояли дуже близько, та вже різні береги. Ти ховала свої сльози. Я ховав свої слова, І між нами розросталась тиха темна пустота. Небо бачить все про нас. Як мовчали ми удвох, і згасав поволі час Серед тисячі тривог. Небо бачить все про нас і мовчить у тишині, Бо любов між нами часом не сховати, Що болить. Я дивлюсь у твої очі і шукаю там тепло, Та знаходжу тільки спогад про усе, Що вже було. Ми колись були єдині, а тепер мов дві зими. І не знаємо, як жити серед Серед зимної зимної Тиші. Тиші. І кохання тихо згасло серед наших почуттів. Я без тебе вже не зможу бути ніжним, Як тоді. Небо бачить все про нас, як мовчали ми удвох, І згасав поволі час серед тисячі Тривог. Небо бачить все про нас і Мовчить у тишині, Бо любов між нами час не сховати, Що в голові. Небо бачить все про нас, як мовчали ми удвох, І згасав поволі час серед тисячі Тривог. Небо бачить все про нас і Мовчить у тишині, бо любов між нами Час не сховати, що в голові.