Я пишу тобі

Білий пустий готель, біла, мов сталь, Ніч. Я дивлюсь на аркуш, на ньому стрічка. Я дивлюсь на аркуш, а на ньому стрічка Твоя, що пахне твоїм волоссям. Ніжний пустий готель, ніжний, як вітер я. Я дивлюсь на тебе, а ти весна. Я дивлюсь на тебе, а ти скрізь, Як весна. Олівцем або Тільки пір'ям Я пишу тобі свої вірші, я пишу Тобі свої думки. Я пишу тобі про моє життя, поки ти Ще спиш, поки ти ще я. Я пишу тобі про мрії всі, Розливаю тиху солону сум. Іноді здається, ти моє дитя, і я пишу Тобі, бо ти є я. Бо ти є я. Вітер Торкнувся ніг, вітер торкнувся снів. Я відкрила очі, а в них перші сніг. Обіймає вії, цілує все В мені. Хочу встигнути, поки не розтане. Білий пустий готель, біла, як сталь, Ніч. Біла тепла постіль, ми Віч-на-віч. Океан шепоче, і ми ідем Босоніж крізь теплу зливу. Хочу, щоб сяяв ти. Я хочу, щоб ти світив. Хочу прочитати твої листи. Хочу відчувати усі твої Листи, що є до мене, і Летять ці слова, мов Чаїки в небі. Я пишу тобі, коли поруч ти. Я пишу тобі, коли ти моя. Я пишу тобі океаном сліз. Я пишу тобі про те, що ти є скрізь. Я пишу тобі через всі міста, через всі Сніги, через страждання всі. Я пишу тобі тендітного листа. Я пишу тобі, бо ти є я. Я пишу тобі всі свої вірші. Я пишу тобі усі свої думки. Я пишу тобі, що ти моє життя, поки ти Ще спиш, поки ти ще я. Я пишу тобі про мої мрії всі, Розливаю тиху самотність сум. Іноді здається, ти моє дитя, і я пишу Тобі, бо ти є я. Бо я. Бо ти є я. Я пишу тобі, поки ти моя. Я пишу тобі, поки ти ще спиш. Я пишу тобі, бо ти є я. Бо ти є я, бо ти любов моя. Я пишу тобі. Бо ти любов моя. Я пишу тобі тендітного листа, бо Ти є я, любов моя. Любов моя.