Я сам себе ненавиджу

І кожен день мене несуть вітра. Чому не слухав я тебе, мала? І кожен ранок прокидаюсь я. Пустоє ліжко і тебе немає. І кожен день мене несуть вітра. Чому не слухав я тебе, мала? І кожен ранок прокидаюсь я. Пустоє ліжко і тебе немає. Тебе нема дві ночі та три дні. Свербить душа і тіло у вогні. Я це вже пізно зрозумів. І догорають ці мости. Мовчить телефон, гуде голова. Ці наші фото вже не гріють, слова. Дим у легенях не допомагає. Хотів зберегти, та знову ламаю. І кожен день мене несуть вітра. Чому не слухав я тебе, мала? І кожен ранок прокидаюсь я. Пустоє ліжко і тебе немає. І кожен день мене несуть вітра. Чому не слухав я тебе, мала? І кожен ранок прокидаюсь я. Пустоє ліжко і тебе немає. М-м-м, є-є. М-м-м, є-є. М-м-м, є-є. Пустоє ліжко і тебе немає. М-м-м, є-є. М-м-м, є-є. М-м-м, є-є. Пустоє ліжко і тебе немає. Я пам'ятаю наш останній раз. Цей поцілунок, як прощальний вальс. І кожне слово наближало нас, а потім тиша розділила Час. Сліди твого серця тут, на стіні. Ти снишся щодня та в кожному сні. Я втратив шанси тебе зберегти і мушу просто тепер Я піти. Я перестав писати в телеграм. Ти перестала думати про мене. Я перестав дзвонити кожен ранок. Ти перестала бути моїм натхненням. І що тепер? Давай зіграєм знов. Пробач мене, я сам себе ненавиджу. Я не герой кіношних тих розмов, проте я вмію Вже ходити за руку. І кожен день мене несуть вітра. Чому не слухав я тебе, мала? І кожен ранок прокидаюсь я. Пустоє ліжко і тебе немає. І кожен день мене несуть вітра. Чому не слухав я тебе, мала? І кожен ранок прокидаюсь я. Пустоє ліжко і тебе немає. М-м-м, є-є. М-м-м, є-є. М-м-м, є-є. Пустоє ліжко і тебе немає. М-м-м, є-є. М-м-м, є-є. М-м-м, є-є. Пустоє ліжко і тебе немає.