ДЭПРЭСІЯ

Так приємно бачити тебе сьогодні у цьому місці. Сем, аль мене б познала, бо це не я, Я. Не знаходжу свої справи і не чую серце. Я тебе вітаю, вітаю, моя депресія. Що повідаєш мені сьогодні? Може, навгадаєш мені про рани, Що ніяк не загоїть, а? Тільки я тебе прошу, як би дрябно не було, Мені не дозволяй йому дзвонити. Так мелодичною піснею свій настрій Зміниш сумний на веселий. Дай мені треба засинати одній. Я в обимках депресії, п'яна обдимаю емоції і Утолюная, як ніхто, о. Чуєш навіть його, о, так не обдимав. Я лежу з ходиною на підлозі і ніхто, О, окрім її, так і не запитав: Як мої справи? Що буде далі? А як мої справи? А де мої справи? Я уже доросла людина, хто це скаже, Що потрібно все самою вирощити? Руки тягнуться зробити дряно собі, Але пам'ятаю, авти це ламати не болить. Ніхто не зможе за тебе Зробити твій крок. Ніхто не проживе твій біль, ні На хлисток. Мелодичною піснею свій настрій Зміниш сумний на веселий. Мені треба засинати одній. Я в обимках депресії, п'яна обдимаю емоції І утолюная, як ніхто, о. Чуєш навіть його, о, так не обдимав. Я лежу з ходиною на підлозі і ніхто, О, окрім її, так і не запитав: Як мої справи? Що буде далі? А як мої справи? А де мої справи?