Слова вже зайві

Весна закінчилась, в нас ії й не було Наступного дня, все ще війна Яку не чекали, ні хто А хто нас питає? Там взагалі є свобода, чи що? В Раді проллють воду в вуха Lives людей тепер це ніщо ? «Май» пролетів за хвилину Почуття справжні дорого коштують І де їх знайти, де купити? Відала б все що тільки можна Очі мої повні крові і я купаюсь в безодні Не розказуй нікому нічого А я так Ма сумую за тобою Але краще усе по порядку Бо думками в словах я блукаю Треба якось зробити зарядку Бо давно я вже це відкладаю З моїх вуст правда лізе назовні Цей світ вряд чи звикне до цього Дух всередині дівчини сильний Але чомусь для вас глухо досі Цей теперішній час божевільний Так цікаво, що в даних умовах Ти не можеш вже стати вільним Очі й вуха давно в оковах А ілюзія типу свободи Дуже боляче бʼє, ( бʼє ) по серцю Там без нас вкладають угоди Де достатньо і солі, і перцю Дуже шкода, що гинуть люди Дуже важко сприймати вже дійсність Дуже прикро, що є усюди Ця моральна, тяжка інвалідність Досить боляче, що це все реально Що це не кіноплівка з горища На мій погляд є вкрай фатальним На життя цінник що стає нижче Я від світу лише хочу правди, ні, я просто ії вимагаю Скільки років шукаю і досі, я весь час поки її втрачаю Я не здамся, не дивіться навіть, Скільки ще буде на тілі ран Деякі ще кровоточать, більшість - вже прост як шрам Я не знаю в кого сльози свої, Я усі - усі заслужила В людей вірила і вірю досі, Мабуть за це, жити далі можливо