Вічні душі

Скрадки духом через біль, крок за кроком до кінця. У батьків один єдиний син, ступлять у війська. Та чому Господь не краще забирає в небо син? Коли на сході закінчиться клята та війна? Вибач, мам, вибач, мам, я не піду по слідам. Вибач, мам, що далеко знову сам. Вибач, мам, бачу темний океан. Вибач, мам. Тихо пам'яті на дні, далі світла вже нема. Ти проснешся від крові, там не капля, Там ріка. Тихо пам'яті на дні, Не один і не одна. Віруючи світло, вічні душі йдуть за вітром. Вічні душі йдуть за вітром. Вічні душі йдуть за вітром. Вічні душі йдуть йдуть за вітром. Вічні вітром. Кожний з нас у серці хоробрий, мужній воїн, Газяїн своєї волі, як і хвилі у Чорному морі. Бідні раді, що за все життя не був багатим. Воля краще набагато. Що ще можна мати? Лікує музика, завжди найкращий лікар від біди. У шафі фото, там пролиті сльози на листи. Спогади в минуле занесли. Там, де троє. Де вони? Де вона? Ще не відійшла у вічність сна. Закриваємо очі на те, що важливіше. Любов, якщо взаємна, то на крок до раю ближче. А ще коли грошей багато, жадність совість знище. Важка праця рідних підіймала нас все вище. Усі ми дружньо об'єднались, стали одним цілим. Відчуваєм вільно дух, свободні птахом вільним. Воїн своє життя поклав, в останні згорів все літо. Герої не вмирають, вічні душі йдуть за вітром. Вічні вітром. Вічні душі йдуть йдуть за вітром. Вічні душі вітром. Вічні душі йдуть за Вітром. Соррі, мам, що не там, де би ти хотіла. Поміняв свій день на ніч. Темнота мене роз'їла. Я не в офісі з людьми, не виношу цю Рутину. На форматі А4 мій курсор перехилило. Перекреслив всі слова, сторінки залив чорнилом. Побиття у юності, що летіли в мою спину, Поховались під дощу. Я стояв, чекав на зливу. Вічні душі йдуть за вітром. Час змінив свою годину. Вічні душі йдуть за вітром. Вічні душі йдуть за вітром. Вічні душі йдуть за вітром. Вітром. Вічні душі йдуть вітром. Вічні душі йдуть за вітром. Вічні душі йдуть за вітром.