Тобі троянди, мені шипи

Тобі троянди, щоб нас згадати. Давно все вирішили ми з тобою. Навколо тільки спогади болю. Тобі троянди, щоб нас згадати. Мені шипи, знов запитаєш, як ти. Давно все вирішили ми з тобою. Навколо тільки спогади болю. Тобі троянди, щоб нас згадати. Мені шипи, знов запитаєш, як ти. А зліва досі ріже так сильно. Почуття, на жаль, таке не спільне. Та змінити все можливо нас тільки в пісні. Я сто разів писав фінал, але сумно вийшло. Порізи від шипів ніяк не зникнуть. Без тебе жити я ніяк не звикну. Забирай сонце, забирай місяць, Але душі залиш мені болю ти. Знаю, проросте щось нове, зігрівати муть. А якщо троянда буде, я ніколи не зірву. Я просто підійду, я просто подивлюсь. Та щоб не нагадати, як було, вже не торкнусь. І не нагадуй мені, як було. Снігами усе замело. Роки, як гумка, усю біль стирали. Давно все вирішили ми з тобою. Навколо тільки спогади болю. Тобі троянди, щоб нас згадати. Мені шипи, знов запитаєш, як ти. Давно все вирішили ми з тобою. Навколо тільки спогади болю. Тобі троянди, щоб нас згадати. Мені шипи, знов запитаєш, як ти. Навмисно проїду повз твого дому, Щоб знов відчути втому, яка збиває подих. Ловлю на думках про тебе навіть тоді, Коли зовсім інша зі мною впоруч. Знаю, це все прожито, забуто. Так хотіли разом бути, але після сонця завжди бурі. Я загадаю стерти будні, що пов'язані з тобою, Але серед темної ночі знайду їх. Всередині туман. Я віддав все. Давно забув, де та біль є. Не все сказали, та від цього зле. Вже треба залишити все, як є. Всередині туман. Я віддав все. Давно забув, де та біль є. Не все сказали, та від цього зле. Вже треба залишити все, як Давно все вирішили ми з тобою. Навколо тільки спогади болю. Тобі троянди, щоб нас згадати. Мені шипи, знов запитаєш, як ти. Давно все вирішили ми з тобою. Навколо тільки спогади болю. Тобі троянди, щоб нас згадати. Мені шипи, знов запитаєш, як ти.