Останній трамвай

Місто стихає, трамвай ще дзвенить, І хочеться нам зупинити цю мить. Краплі дощу залишають сліди. Тільки не йди. Тільки не йди. Теплі пальці в моїй руці. Дощ блищить на твоїй щоці. Ти смієшся, і дощ стихає. Ніч від світу нас ніжно ховає. Тихо тане остання мить, А у грудях так сильно Щемить. Не сідай останній трамвай. Не сідай. У нас попереду ціла ніч. Ціла ніч. Не спіши, мене обіймай. Хай до ранку горять вогні. Вогні. Не сідай в останній трамвай. Не сідай. Хай під дощем гудуть дроти. Ще хвилину мене обіймай, Поки поруч зі мною ти. Зі мною ти. Зі мною ти. Трамвай у темряву тікав. А я тебе не відпускав. У вікнах тремтіли нічні ліхтарі. Ми тихо йшли крізь порожні двори. Ти змерзла, я міцно тебе пригорнув. Про час і про втому надовго забув. Світанок над містом поволі вставав, А я твою руку все ще тримав. Тихо тане остання мить, А у грудях так сильно щемить. Не сідай в останній трамвай. Не сідай. У нас попереду ціла ніч. Не спіши, мене обіймай. Хай до ранку горять вогні. Вогні. Не сідай в останній трамвай. Не сідай. Хай під дощем гудуть дроти. Ще хвилину мене обіймай, Поки поруч зі мною ти. Зі мною ти. Зі мною ти. Не сідай в останній трамвай. Не сідай. У нас попереду ціла ніч. Ціла ніч. Не спіши, мене обіймай. Хай до ранку горять вогні. Вогні. Не сідай в останній трамвай. Не сідай. Хай під дощем гудуть дроти. Ще хвилину мене обіймай, Поки поруч зі мною ти. Зі мною ти. Зі мною ти. Не сідай В останній трамвай.