Біс

Віддав душу за ще один прожитий день, А отримав століття порожніх ночей. Там, де був мій будинок, тепер магістраль. Дивлюся на неї і навіть не жаль. Міняв імена, документи, міста. Хто знав мене справжнім, пішли в небуття. Я давно перестав озиратись назад. Тепер знов вертаюсь, бо ти там одна. На кухні заснула, чекаючи знов. Біля дверей стояв, дивився, як дощ залишає на склі Нерівні сліди. Не знав, що так просто виглядає жити. Прокинулась знову весь мокрий від дих. Взяла руки мої у долоні свої. Я той, якого боялась, не зміг відійти. За довгі роки хотілось лишитись. Якщо тебе втрачу, знищу цей світ. Від усіх його вулиць не лишиться слід. Я проклятий біс, та з тобою живий. Мені треба, щоб ти була поруч завжди. Не знаю, що бачиш в очах моїх. Там є все, від чого інші тікали в страхах. Торкаєшся шрамів. Болить? Чи пройшло? Я вже й сам не згадаю, коли це було. Не стану хорошим для всіх навкруги. Мені не потрібні ні рай, ні боги. Пройшов крізь століття, та вперше боюсь не того, Що помру, що без тебе залишусь. Якщо тебе втрачу, знищу цей світ. Від усіх його вулиць не лишиться слід. Проклятий біс, та з тобою живий. Мені треба, щоб ти була поруч завжди. Якщо тебе втрачу, знищу цей світ. Від усіх його вулиць не лишиться слід. Я проклятий біс, та з тобою живий. Мені треба, щоб ти була поруч Завжди.