Не в ту пору

Не в ту пору ти прийшов до мене, Не в той час я тебе знайшла. Наче дві весни посеред осені, наче Літо, що не дійшло. Між нами прожиті літа І дороги, яких не повернути. Ми так близько і так пізно тепер, А могли б одне одного не втратити. Ми зустрілись, коли відшуміло літо і Жовтневий дощ розбудив двори. Ти дивився так, ніби знав, звідки Я прийшла у твої сни. У твоїх очах ще не згасало світло, А в моїх уже вечоріли дні. Ми могли почати все з любові, та Життя змінило все раніше за Нас. Не в ту пору ти прийшов до мене, Не в той час я тебе знайшла. Наче дві весни посеред осені, наче Літо, що не дійшло. Між нами прожиті літа І дороги, яких не повернути. Ми так близько і так пізно тепер, А могли б одне одного не втратити. У тебе за плечима свої світанки, У мене свої незакінчені сни. Ми навчилися берегти мовчання, Бо слова вже не змінять прожиті дні. Ти торкнувся моєї долоні на мить Усе стало простим. Наче час зупинився на пероні, та Поїзд уже рушив з-під ніг. Не в ту пору ти прийшов до мене, Не в той час я тебе знайшла. Наче дві весни посеред осені, наче Літо, що не дійшло. Між нами прожиті літа І дороги, яких не повернути. Ми так близько і так пізно тепер, А могли б одне одного не втратити. Не в ту пору ти прийшов до мене, Не в той час я тебе знайшла. Наче дві весни посеред осені, наче Літо, що не дійшло. Між нами прожиті літа і Дороги, яких не повернути. Ми так близько і так пізно тепер, А могли б одне одного не втратити.