Гонор E

Аналізую регулярно, чи правильно я живу. Я пострав усі підошви, щоб дістатись маяку. Бачив усі темні тропи, знаю, куди вони ведуть, Але я прийняв боротьбу і сам собі влаштував кут. Немає права на помилку, стільки всього на кону, Саме тому я свій тягар завжди таскаю на горбу. Дуже важливо розділяти, хто поруч з тобою в тилу, Бо іноді їх руки тобі допоможуть потонути. Не кварталі всюди вкриті рівним шаром із полону, З-під чорного балахону звучить криворізький гонор. Малі в парадних переходах вчились не боятись грому. Тут давно нема лебедь, зграю збираються ворони. Дядя, в старому домі знов миші пищать, Душевна підгра на роялі, всі ноти печалі. Закипає чай, біси дуріють на плечах, І це одна із причин, чому я не сплю По ночам. Мені не складно відкриватись, та було би Для кого. Тут все як в фільмах Чапліном, чорно-біле Німе кіно. Здається, виходу немає, Та вихід він є завжди. Боятись темряви не соромно, сонце скоро зійде. Знаєш де? Світ режимі "метушня". Захлинаються у крові президенти і вождя. Мене чесно заїбало знаходитись на межі. Якщо пекло існує, то воно точно тут, На землі. Я глибоко пірнав і благо, Що винирнув, сліпо бісам довіряв і майже себе не Чув. Сторони обирав, не певен, Що завжди туди, що бачив у очах, Коли зачиняли труну. Дядя, вічно п'яний молодий. Молодці тонуть у злиднях, вони відчувають біль. Небо труситься від вибухів, місто знову в диму. І це одна із причин, чому я ночами не Сплю.