Багаття

І знов з багаття дим догори себе здіймає. І я наодинці з ним шумне місто залишаю. Забуваю про весь навколишній світ. Тут час так повільно летить. І знов з багаття дим догори себе здіймає. І я наодинці з ним шумне місто залишаю. Забуваю про весь навколишній світ. Тут час так повільно летить. Ти подивись на це сонце, яке заходить. Скажи мені, чому добро тепер не моді? І ми побачили той час, братан, Походу, коли не в моді мріяти тут про свободу. Комусь підходить, та не тобі і мені. Нас тут поводять, але рятують пісні. Життя прекрасне, я бачив не уві сні. Шукаєм промінь, коли весь світ у вогні. І знов з багаття дим догори себе здіймає. І я наодинці з ним шумне місто залишаю. Забуваю про весь навколишній світ. Тут час так повільно летить. І знов з багаття дим догори себе здіймає. І я наодинці з ним шумне місто залишаю. Забуваю про весь навколишній світ. Тут час так повільно летить. В повній темрі сиджу у тежці, слухаю музон. Коли ж зберемося усі разом? Хай навіть дощ летить під капюшон. Я буду радий, що своє знайшов і не пішов На поводок, куди всіх ведуть. Хай сонце сіло, але місяць освітить путь. І світу трудним хоч і стати, як нібертуть, Залишитися людиною тут не забудь. І знов з багаття дим догори себе здіймає. І я наодинці з ним шумне місто залишаю. Забуваю про весь навколишній світ. Тут час так повільно летить. І знов з багаття дим догори себе здіймає. І я наодинці з ним шумне місто залишаю. Забуваю про весь навколишній світ. Тут час так повільно летить. Я знаю, тебе кидає з сторони в сторону. Багато кого зараз так кидає. Нічого, прорвемося. А як по-другому? Що робити?