Мати казала

Де моя колія, куди мене несе і де моє все Чому всі, тільки тільки не я, Коли той десерт життя принесе. Я питав тоді у вітра в полі, Я ходив туди по хибній стежці, Та згадав раптово рідний голос, Що звучав тепер у моєму серці. Рідна мати казала мені Не ховати образ у кишені, Цінувати це світ шалений Рідна мати казала мені. Як побачити світ, Зробити ще один впевнений крок. Забути мені, що реальне, а що Існує в уяві серед казок. Я дивився знов у різні карти, Я шукав якісь нові маршрути, Та згадав того, хто може знати, Як я міг тепер про це забути.