Нiч яка мiсячна

Ніч яка місячна, зоряная, ясная, Видно хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку ай. Сядемо в купочці тут під калиною, І над панами я пан. Глянь, моя рибонько, срібною хвилею Стелиться в полі туман. Ти не лякайся, що ніженьки босі Мочиш в холодну росу. Я тебе, вірную, аж до хатиноньки Сам на руках однесу. Ти не лякайся, що змерзнеш, лебідонько, Тепло, ні вітру, ні хмар. Я пригорну тебе до свого серденька, А воно палке, як жар. Я пригорну тебе До свого серденька, А воно палке, як жар!