Мавка

Я мавкою була Закоханою сонцем. Безкрила я душа Впізнала у віконце. В долоні простягни, щоб з Тонечі не спала. Почувши слово ти, Руками цілувала. Тихо, як промінь, поніжу Вуста. І ти ніколи не знаєш, що це Була я. Тихо, як промінь, поніжу Вуста. І ти ніколи не знаєш, що це Була я. То я, То то я, то я, то я. Це була я. то Це Була я. Я краплею з дощу, Що впаде поміж нами. Чекаю і молю Хвилинами, роками. Закохана у тінь, сама я Тінню стала. Почувши слово ти, В обіймах я б розтала. Тихо, як промінь, поніжу Вуста. І ти ніколи не знаєш, що це Була я. Тихо, як промінь, поніжу Вуста. І ти ніколи не знаєш, що це Була я. Тихо, як промінь, поніжу Вуста. І ти ніколи не знаєш, що це Була я. Тихо, як промінь, Поніжу вуста. І ти ніколи не знаєш, що це Була я. Це була я.