Я додому повернусь

Я покинула друзів, мій рідний Поріг. І пішла у світи Свою долю шукати. Я батька, мати хати, не вклонилась до Ніг. Тільки серце своє Залишила в Карпатах. Я тоді ще не знала, в далеких Краях. Не судилось нікому знайти свою Долю. Пише мама моя, Що криниця пуста. І що плаче за мною верба Під горою. Я додому повернусь. Не просто слова, То від діда і прадіда сила. І як схід навесні, кришталева Вода. Що для серця солодка і мила. Там у рідному краї зверічка Струнка. Кожна добра людина вітає Мене. Повернусь я, хоч кажуть, нема Вороття. І болить, і болить там, де серце Моє. Я тоді ще не знала, в далеких Краях. Не судилось нікому знайти свою Долю. Пише мама моя, Що криниця пуста. І що плаче за мною верба під Горою. Я додому повернусь. Не просто слова, то від діда і Прадіда сила. І як схід навесні, кришталева Вода. Що для серця солодка і мила. Я додому повернусь. Не просто слова. І як схід навесні, кришталева Вода. Що для серця солодка і мила. Я додому повернусь. Не просто слова, то від діда і Прадіда сила. І як схід навесні, кришталева Вода. Що для серця солодка і мила, Що для серця солодка і Мила. Хааа.