Ніч яка місячна

Сергій Сверін. Ніч яка місячна, зоряна, Ясная, видно, хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею Зморена, хоч на хвилиночку в Гай. Вийди, коханая, працею Зморена, хоч на хвилиночку в Гай. Сядем у купочці тут під Калиною, і над панами я Пан. Глянь, моя рибонько, срібною Хвилею стелиться в полі Туман. Ти не лякайся, що ніженьки босії Вмочиш в холодну росу. Я тебе, вірная, аж до Хатиноньки сам на руках Однесу. Ти не лякайся, що змерзнеш, Лебідонько: тепло, ні вітру, ні Хмар. Я пригорну тебе до свого Серденька, а воно палке, як Жар. Я пригорну тебе до свого Серденька, а воно палке, як Жар. Ніч яка місячна, зоряна, Ясная, видно, хоч голки Збирай. Вийди, коханая, працею Зморена, Хоч На хвилиночку в Гай.