Прут ріка

Ніколи не забуду нашу подорож капати, Адже саме тоді наважився зізнати. Твої карі очі для мене то є чудо. І байдуже було, що там казали добрі люди. Любили люди побалакати на наш рахунок, Та від чужих очей ми мали порятунок. Втікали до ріки вузенькою стежиною. Все пахло навкруги коханням і калиною. Пам'ятаю все до найдрібнішої подробиці: Млосні миті, дотик рук і поцілунок на річці. Як вперше я тебе назвав своєю милою, І прудка нас підхопила хвилею. Ой, прудріка, Стрімка вода. Біжить вода, не можеш тя не волитися. Ой, зупинись хоча б на Мить. І поверни щасливі дні юні літа. З тобою ми не пара і не зможемо вже Бути. Та диво цих твоїх очей не можу я Забути. Млосні миті, дотик рук і поцілунки на річці Оселилися назавжди у моєму серці. Щастя дні птахами пролетіли, промайнули. Але коли я згадую часи наші минулі, Стежиною вузькою веде до тебе спомин, А прудріка на серце наче помин. Ой, прудріка, Стрімка вода. Біжить вода, не можеш тя не волитися. Ой, зупинись хоча б на мить. І поверни щасливі дні юні літа. Ой, прудріка, Стрімка вода. Біжить вода, не можеш тя не волитися. Ой, зупинись хоча б на мить. І поверни щасливі дні юні літа. Ой, прудріка. Ой, прудріка. Стрімка вода. Біжить вода, не можеш тя не волитися. Ой, зупинись. Ой, зупинись. Хоча б на мить. Хоча б на мить. І поверни щасливі дні юні Літа.