Баба є баба

Я стою посеред ночі під вікном, І на мене наступає холод. Знову я не хочу йти додому, щоб не слухати Твої приколи. Слава Богу, в мене завтра поїзд, І для тебе місця там немає. Правда, на вокзал нас їде двоє. Є і Люда, ти її не знаєш. Просто я не маю більше сил забувати все, Що ти творив. І не хочу знати, як тебе давить жаба. А на те, що бігала наліво, я на це Давно вже забув. Що від тебе взяти? Баба є баба. Що від тебе взяти? Баба є баба. Ти сама хотіла шити крило. Тільки я давно уже не мачеха. І коли я вискочу за пивом, ти мене вже Більше не побачиш. Тільки фотографія з альбому хай мені нагадує про Тебе. Вчора ми були як два в одному, А сьогодні як земля і небо. Просто я не маю більше сил забувати все, Що ти творив. І не хочу знати, як тебе давить жаба. А на те, що бігала наліво, я на це Давно вже забув. Що від тебе взяти? Баба є баба. Що від тебе взяти? Баба є баба. Просто я не маю більше сил забувати все, Що ти творив. І не хочу знати, як тебе давить жаба. А на те, що бігала наліво, я на це Давно вже забув. Що від тебе взяти? Баба є баба. Просто я не маю більше сил забувати все, Що ти творив. І не хочу знати, як тебе давить жаба. А на те, що бігала наліво, я на це Давно вже забув. Що від тебе взяти? Баба є баба. Баба є баба. Що від тебе взяти? Баба є баба.