Неба мало

Підіймалась я у синю вись, Під своїм крилом сховавши небо. Несміливо так дивилась вниз. Знала, що мені туди не треба. На землі багато так брехні, та є іще Світи Надії. І вві сні до себе кликать ти. І я летіла знов До мрії. Цілого неба мало, крила свої зламала. На землю дощами впала звисока. Цілого неба мало, без тебе життя не знала. Любов на Землі шукала і знайшла. Небо, ти мене за все пробач. Віддала себе йому одному. Говорила я: "Душі не плач". Серце виривалось знову з полону та Змогла повірити в любов. Душа кричала знов: "Отямся!" Синя вись благає зупинись, без бою Все одно Не здався. Цілого неба мало, крила свої зламала. На землю дощами впала з високоааа. Цілого неба мало, без тебе життя не знала. Любов на Землі шукала і знайшла. Цілого неба мало, крила свої зламала. На землю дощами впала з високааа. Цілого неба мало, без тебе життя не знала. Любов на Землі шукала і знайшллааа. Цілого неба мало, крила свої зламала. На землю дощами впала з високааа. Цілого неба мало, без тебе життя не знала. Любов на Землі шукала і знайшла. Цілого неба мало, крила свої зламала. На землю дощами впала з високааа. Цілого неба мало, без тебе життя не знала. Любов на Землі шукала і знайшла.