Казка для дорослих

У полі вітер свою коханку загубив, Залишив справи й її шукати полетів. Вона просила, щоб він їй квіти назбирав, Він все наплутав, гілля багато наламав. А вона собі під сонечком тихенько спала, Травою вкрилася і снилося їй, що вітер десь Блукає. Вітер мрій, вона його чекає. Цю-цю-цю-цю, Вона його чекає. Цю-цю-цю-цю, вона його чекає. Цю-цю-цю-цю, Цю-цю-цю-цю, вона його чекає. У полі вітер свою коханку не знайшов, Вдягнув костюма, на свято у село пішов. Як не крутився, його ніхто не помічав. Він розізлився і в хатах стріхи позривав. А вона собі під сонечком тихеньko спала, Травою вкрилася і снилося їй, що вітер десь Блукає. Вітер мрії, вона його чекає. Цю-цю-цю-цю, вона його чекає. Цю-цю-цю-цю, вона його чекає. Цю-цю-цю-цю, вона його чекає. Цю-цю-цю-цю, вона його чекає. Вітер мрий, він десь блукає, десь Блукає. Вітер мрій, він десь блукає, десь Блукає. А вона собі під сонечком тихенькo Спала, травою вкрилася і снилося Їй, що вітер десь блукає. Вітер мрій, Вона його чекає. А вона собі під сонечком тихеньkо Спала, травою вкрилася і снилося їй, Що вітер десь блукає. Вітер мрій, вона його чекає. Цю-цю-цю-цю, Вона його чекає. Цю-цю-цю-цю, вона його чекає. Цю-цю-цю-цю, вона його чекає. А вона Собі під сонечком Тихенько спала, травою вкрилася і Снилося їй, що вітер десь блукає. Вітер мрій, Вона його чекає