Непричесана

Ми давно не пишем вірші. На позір ми стали інші. Ніби В кожнім декілька Життів. Жирні пальці ситих буднів. Заплановане майбутнє. Ліплять з наших Давніх почуттів. Але ти мені снилася боса і непричесана. Там, де ми були чистими, там, де ми були Чесними. Діти спальних районів і Безіменної вулиці. У плацкартних вагонах ми з часом десь Розминулися. Нам у вікна б'ється вітер. Ти відпишеш це у Твіттер. І закриєш Щільно жалюзі. Десь зникають наші тіні. Ми стабільні і постійні. І такі вже Одинокі всі. Але ти мені снилася боса і непричесана. Там, де ми були чистими, там, де ми були Чесними. Діти спальних районів і безіменної Вулиці. У плацкартних вагонах ми з часом десь Розминулися. Але ти мені снилася боса і непричесана. Там, де ми були чистими, там, де ми були Чесними. Діти спальних районів і безіменної Вулиці. У плацкартних вагонах ми з часом десь Розминулися. Але ти мені снилася боса і непричесана. Там, де ми були чистими, там, де ми були Чесними. Діти спальних районів і безіменної Вулиці. У плацкартних вагонах ми з часом десь Розминулися.