Мертва Земля

Ми дуже часто обираєм помилковий шлях, Не розуміючи, що вибір також губить нас. Але розплата прийде неминуче, то є факт. За кожен крок помилок кілометри пекла страху. Нам дуже боляче дивитися минуле. Так сильно хочеться змінити те, що було. Пройти мимо людей, які ламали нам життя та обійняти Тих, кого образив особисто я. Все, що було, залишиться зі мною. Коктейль із суму і трохи болю. Тримайся, хлопче, ти все зламаєш. Хвилини слабкості у всіх бувають, Але попереду кордони і їх не оминути. Не кожен доживе це, що для сильних духом. Життя втрачає сенс, коли немає цілі. Корабли покриваються іржою, якщо стоїть на мілі. Ти так давно не бачив жодних снів. І кожен день Близнюк сотні минулих днів. І на випалених полях, де каміння та мертва земля, Зародиться нове життя, не доладе вічна вітра. Так бажана нами весна нарешті вже прийде до нас, Зтагоює то наші серця, вже вічність чекаєм цей час. Ой, як же хочеться голосно кричати, А потім розчинитися в повітрі і підняти. Людську подобу зняти з себе, наче одяг, І стати одним цілим з небом й розмовляти з Морем. Але без пригод і вогню не Буде нових снів. А хмари, сиві як пекло, залишать темні стіни. І тільки радість виш, Впаде в твою душу. Навзаєм ти це володіми, ти промов собі. Ой, як же хочеться голосно кричати, А потім розчинитися в повітрі і підняти. Людську подобу зняти з себе, наче одяг, І стати одним цілим з небом й розмовляти з Морем. І на випалених полях, де каміння та мертва Земля, зародиться нове життя, не доладе вічна Вітра. Так бажана нами весна нарешті вже прийде до Нас, зтагоює то наші серця, вже вічність чекаєм цей Час. І на випалених полях, де каміння та мертва Земля, зародиться нове життя, не доладе вічна Вітра. Так бажана нами весна цього разу вже прийде До нас, зтагоює ті наші серця. Вже вічність чекаєм цей час.