Над Рейном осінь

Хей! Хей! Хей! Над Рейном осінь, осінь проплива. Розкішні вілли в золотім серпанку, Жіноча постать на самотнім ганку і дали나, Безкрая дали나. Причалив катер до старого пірсу. Звучить фокстрот часів Маріро. Прокала там з морозивом візок. Початок ранку і початок дійства. Над Рейном осінь, над Рейном Осінь, над Рейном Осінь, Над Рейном осінь. Що день новий на крилах принесе? Які щедроти і які турботи? Сьогодні понеділок, до суботи ще, Ще ціла вічність, ціла вічність ще. На березі панує дивний ритм. Розважливо, повільно, неквапливо тут шпацерує Час, і я щасливо за ним спостерігаю Стільки літ. Над Рейном осінь, над Рейном осінь, над Рейном Осінь, над Рейном Осінь. І думаю, час не страшний мені. Ми з ним мов рідні, знаємось з півслова. Вода тече і голонить діброва. І буде так в усі грядущі дні Осінь. Над Рейном осінь, над Рейном осінь, над Рейном осінь.