На небі

Там, де для когось тільки лютий за вікном, На моїй вулиці давно уже весна. Іду, захоплює немов від висоти, Бо так живу, немов літаю я. Так немов літаю я кожну мить, коли зі мною Ти. І я на небі, мила моя, на небі. Зоре моя, на небі, відколи тебе знайшов. І я на небі, мов на земному небі. Мила, коли з тобою літаю ізнов і знов. І я не знаю, як світанок настає, І як закінчився улюблений альбом, Бо не бажаю ні хвилини самоти. І так живу, немов літаю я. Так немов літаю я кожну мить, коли зі Мною ти. І я на небі, мила моя, на небі. Зоре моя, на небі, відколи тебе Знайшов. І я на небі, мов на земному небі. Мила, коли з тобою літаю ізнов і знов. А часом, коли Я сам не свій, І в голові дивні думки, і на душі сумно, Згадую я Очі твої, І все стає мов навпаки Теплим таким. І я на небі, мила моя, на небі. Зоре моя, на небі, відколи тебе знайшов. І я на небі, мов на земному небі. Мила, коли з тобою літаю ізнов і знов. Літаю ізнов і і знов, Літаю ізнов і знов.