Гуцулка Ксеня

Гуцулко Ксеню, я тобі на Трембіті лиш одній в цілім світі Розкажу про любов. Душа страждає, Звук трембіти лунає, а що серце Кохає, бо гаряче, мов Жаррр. Темна нічка гори вкрила, полонину всю Залила, а в ній постоть сніжа біла, Гуцул Ксеню в ній пізнав. Він дивився в очі сині, тихо спершись на Соснині. І слова палкі любові він до неї Промовляв. Гуцулко Ксеню, я тобі на Трембіті лиш одній в цілім світі Розкажу про любов. Душа страждає, звук трембіти Лунає, А що серце кохає, бо гаряче, мов Жаррр. Вже пройшло гаряче літо, гуцул іншу любив Скрито, а гуцулку чорнобриву Він в останню ніч прощав. В Черемоші грали хвилі, сумували очі Сині, тільки вітер на соснині сумну Пісню вигравав. Гуцулко Ксеню, я тобі на Трембіті Лиш одній в цілім світі розкажу про Любов, любов, любов. Душа страждає, Звук трембіти лунає, А що серце кохає, Бо гаряче, мов Жаррр. Ксеню, я тобі на трембіті Лиш одній в цілім світі розкажу про Любов. Душа страждає, звук трембіти Лунає, а що серце кохає, Бо гаряче, мов жаррр. Гуцулко Ксеню, я тобі на Трембіті лиш одній в цілім світі Розкажу про любов, любов, любов. А душа страждає, звук трембіти Лунає, А що серце кохає, Бо гаряче, мов жаррр.