Порятунок гряде

Втрачено віру, втрачено совість. Де ще почуєш печальнішу повість? Предків забуто, прадіда і діда. В голому полі могили розрито. Що це за смерч прокотився над нами? Рідні брати стають ворогами. Грішні святими, троянди гноєм. Ну а смиренні кличуть до зброї. Порятунок гряде, Порятунок. Порятунок гряде, Порятунок. Порятунок гряде, Порятунок. Гряде, порятунок. Боже, невже стишать шал лиш руїни? Сльози Марії, страх Магдалини, Смерті судоми, кара Всевишня і ратнє поле Надії попелище. Ні, кажеш ти, світ для миру воскресне. Як я ловлю це пророцтво чудесне. Вірую, вірую, вірую в нього, в янгола доброго І рятівного. Порятунок гряде, Порятунок. Порятунок гряде, Порятунок. Порятунок гряде, Порятунок. Порятунок гряде, Порятунок. І вже не піде чума супроти, бо в полі Нашим постануть сходи. Зелене море сія на сонці. Ото не стебла то оборонці любові, Миру, добра і згоди. То хліб насущний, то хліб свободи. Порятунок гряде, Порятунок. Порятунок гряде, Порятунок. Порятунок гряде, Порятунок. Порятунок гряде, Порятунок.