Колодезный журавль

Журавлі летять у вирій ген за тридев'ять земель, А один в селі лишився синьоокий Журавель. Журавлі летять у вирій в день холодний та Ясний, а один в селі лишився Став колодязний. Мій журавель, У нього очі сині. Хай кличе в мандри осінь золота. Та знає він, що лиш на Батьківщині Солодкою стає проста Вода. Солодкою стає проста вода. На зорі життя в дитинстві кожен день приходив Я до колодясного птаха, до старого Журавля. І побачивши в блакитній глибині його Сонця, розумів я, звідки небо Починається. Мій Журавель, у нього Очі сині. Хай кличе в мандри осінь золота. Та знає він, що лиш на Батьківщині Солодкою стає проста вода. Солодкою стає проста вода. Не кажіть ніколи, люди, що у нього крил нема, Бо ті крила то дороги, на яких він цвіт Стрима. На тих крилах, на широких всю красу Земних осель, простір всесвіту безмежний Гордо він несе. Мій журавель, У нього очі сині. Хай кличе в мандри осінь золота. Та знає він, що лиш на Батьківщині Солодкою стає проста вода. Солодкою стає Проста вода.