Незване моэ кохання

О, Незване моє кохання. Ти, можливо, лиш юності Спалах, бо приходиш крізь Довге чекання, Коли зовсім тебе не чекала. Ні, не треба, не треба, не Треба. Обійди, я молю, стороною, Як роса віддаляється з Неба, крім лишивши Бриніти струною. О, незване моє Кохання. Ти неждане і ждане Тривожно. Насвітанок гірке Сподівання, Як чекати вже більше не можна. Ні, не треба, не треба, не Треба. Усміхнись і сховайся за острів, Так, як сонце втікає із Неба В осінній негоді Недобрій. О, незване моє Кохання. Залишися довіку у мріях, Бо задовго тривало Чекання. Щоб ти щастя принесло, не вірю. Ні, не треба, не треба, не Треба. Недоспівана буде хай пісня І живе, невідкрита для Тебе, Одинока любов Моя. Моя.