Ейфорія

А в нього була Божа іскра, І купу таємниць любила їх вона. І бачила щодня Про нього сновидіння, Яким він був шаленим і ніби трохи дивним. О, забула все на світі, і у думках лиш Вітер. Сухими губами хотіла цілувать Його. І в полях його магнетизму закуталась хвилею Романтизму, аби сухими губами знову поцілувать Його. Якась ейфорія У її грудях. Не може ні їсти, ні пити, ні спати вона. Така ейфорія На піку кохання Приходить, як хвиля до берега, Хвиля до берега. І тут Іскринка, Як ранкова роса, І соромно, що так, Так кличе він щодня. Його міцні зап'ястя Пророчили їй щастя. Вона відчувала себе, як кришталь у руках ювеліра. О, забула все на світі, і у думках лиш Вітер. Сухими губами хотіла цілувать Його. І в полях його магнетизму закуталась хвилею Романтизму, аби сухими губами знову поцілувать Його. Якась ейфорія У її грудях. Не може ні їсти, ні пити, ні спати вона. Така ейфорія На піку кохання Приходить, як хвиля до берега, Хвиля до берега. Задля того, аби бути поруч, Він на все готовий давно. Одними став він цілим світом, Світом цілим, світлом. Якась ейфорія У її грудях. Не може ні їсти, ні пити, ні спати вона. Така ейфорія На піку кохання Приходить, як хвиля до берега, Хвиля до берега. Така ейфорія.